У дикій природі кожна сім'я лугових собачок є володаркою ділянки землі, заросла соковитою травою, площею кілька квадратних метрів. Якби вони всі ходили туди в туалет, єдине джерело їжі було б незабаром отруєно. Тому кожне сімейство викопує для цього спеціальну нору. Коли в ній стає надто багато відходів, її чистять чи закопують та риють нову. У домашніх умовах можна привчити собачку ходити в котячий лоток. Тільки поставте його подалі від місця, де собачки найбільше люблять проводити час.
Лугового песика не варто залишати вільно бігати квартирі, поки вас немає вдома. Інакше, повернувшись, ви ризикуєте не впізнати своє житло. Швидше за все, при вас вихованець нічого не наробить, адже ви потрібніше йому, ніж ніжка стільця або бахроми скатертини. Однак навіть перебуваючи вдома, якщо ви залишаєте собачку на волі, подбайте про безпеку як звірка, так і свого майна. Ізолюйте розетки, дроти, особливо ялинкову гірлянду. Не залишайте у межах досяжності побутову хімію. Ці звірята — непоправні злодюжки, особливо вони люблять тягати шкарпетки. Вони їх не псують, не гризуть, а лише колекціонують. Як і люди, з віком собачки стають спокійнішими. (//www.ukrboard.com.ua)
Чим годувати лугових собачок?
Найкраще годувати травою, вона має становити три чверті раціону. Восени, коли трави мало, в хід піде пале листя. Взимку можна годувати будь-якими зеленими овочами.
Влітку і навесні кожен луговий песик споживає до 1 кг трави на тиждень. У раціон звіра входить свіже сіно, трава, свіжі фрукти та овочі, зерна, горіхи та свіжа вода. Цього звіра не можна назвати вибагливим їдоком.